Сторінка 1 Сторінка 2
___________________________________________________
Р Е Г Л А М Е Н Т
ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ
ПРИ ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ ГРОМАДСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
«ПРАВО ТА ОБОВ'ЯЗОК»
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Третейський суд
1. Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» (далі - Третейський суд) є самостійним недержавним, незалежним, постійно діючим Третейським судом, що здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 року №1701-IV, Положення про Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок», затвердженого правлінням Всеукраїнської громадської організації «Право та обов'язок» від 19.06.2008 року (Протокол № 3) та цього Регламенту.
Засновником Третейського суду є Всеукраїнська громадська організація «Право та обов'язок», зареєстрована Міністерством юстиції України 25.04.2008 р., свідоцтво №2891, код ЄДРПОУ 35944619.
2. Третейський суд створюється i діє на принципах:
1) законності;
2) незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові;
3) рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом;
4) змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед третейським судом їх переконливості;
5) обов'язковості для сторін рішень третейського суду;
6) добровільності утворення третейського суду;
7) добровільності згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі;
8) арбітрування;
9) самоврядування;
10) всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів;
11) сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.
3. Третейський суд складається із Голови Третейського суду, заступника Голови Третейського суду, Апарату Третейського суду та третейських суддів.
4. В цьому Регламенті «Третейський суд» означає постійно діючий інститут, що адмініструє здійснення третейського провадження або означає одноособового третейського суддю або колегію третейських суддів, що здійснюють третейське провадження по справі відповідно до смислового значення; «позов» означає позовна заява.
Стаття 2. Компетенція Третейського суду
1. Спір може бути переданий на розгляд Третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка містить дані, що беззаперечно вказують на відповідний намір сторін.
2. Спір може бути переданий на вирішення Третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
3. Третейський суд, з додержанням вимог цього Регламенту та Закону України «Про третейські суди», самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.
4. Третейський суд приймає рішення на підставі законодавства України.
Стаття 3. Види і форми третейської угоди
1. Третейський суд приймає до розгляду спори за наявності письмової третейської угоди, укладеної між сторонами, про передачу Третейському суду всіх або окремих спорів, що виникають або можуть виникнути між сторонами в зв'язку з якими-небудь конкретними правовідносинами.
2. Третейська угода вважається укладеною у письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою і відзивом на позов, в яких одна зі сторін стверджує про наявність угоди, а інша проти цього не заперечує.
3. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договрі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.
Якщо третейська угода укладена у вигляді окремої угоди, то у разі заміни кредитора у зобов'язанні останній повинен повідомити нового кредитора про її існування. Зміна третейської угоди в такому випадку можлива лише за умови явно вираженої згоди іншої (інших) сторони (сторін) угоди.
4. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
5. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.
6. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до Третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на Третейський суд, Регламент Третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.
За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди Регламенту Третейського суду застосовуються положення Регламенту.
7. Третейський суд пропонує сторонам використовувати третейську угоду наступного змісту: Будь-який спір, що виникає у зв'язку з даним договором, в тому числі його укладенням, розірванням, невиконанням або недійсністю, підлягає розгляду шляхом письмового провадження у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок», відповідно до його регламенту.
Стаття 4. Мова третейського розгляду
1. Третейський розгляд ведеться українською мовою, якщо сторони не передбачили розгляд справи російською мовою.
2. Документація та діловодство Третейського суду ведуться виключно українською мовою.
3. Письмові рішення та ухвали третейського суду складаються мовою третейського розгляду.
4. Сторони подають до третейського суду документи та письмові докази мовою третейського розгляду.
Стаття 5. Гласність третейського розгляду
1. Справа в будь-яких випадках розглядається як конфіденційна, а провадження по справі здійснюється в закритому засіданні.
2. Публікація змісту справи із зазначенням найменувань сторін може здійснюватись лише за згодою сторін.
Публікація змісту справи без зазначення найменування сторін може здійснюватись без згоди сторін лише в такий спосіб, що забезпечує конфіденційність.
Стаття 6. Учасники третейського розгляду
1. Учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники (далі - сторони), а у випадках, передбачених цим Регламентом і треті особи з встановленим Третейським судом обсягом процесуальних прав.
2. Сторонами в третейському розгляді є позивач і відповідач.
3. Сторони можуть вести свої справи в Третейському суді і брати участь у третейському розгляді як безпосередньо, так і через належним чином уповноважених представників, що призначаються кожною із сторін за своїм розсудом.
4. Повноваження представників сторін повинні бути підтверджені належним чином оформленими довіреностями відповідно до чинного законодавства.
Сторони можуть скласти довіреність, яка засвідчується у встановленому законодавством порядку.
Стаття 7. Участь у третейському розгляді третіх осіб
1. Питання щодо участі у третейському розгляді третіх осіб та їх процесуальні права у третейському розгляді вирішуються складом Третейського суду при вирішенні конкретного спору.
2. Залучення Третейським судом до третейського розгляду третіх осіб можливе на будь-якій стадії третейського розгляду та допускається лише за заявою сторони, за умови наведення у заяві інтересу третьої особи, який зачіпається розглядом справи.
Про залучення до третейського розгляду третіх осіб Третейський суд постановляє письмову ухвалу, в якій обов'язково мають містися відомості про те, у якій справі вона постановлена та які інтереси третьої особи її розглядом зачіпаються.
3. Третя особа бере участь у третейському розгляді справи добровільно.
4. Після залучення до третейського розгляду третьої особи розгляд справи спочатку не починається.
В разі, якщо третя особа за викликом Третейського суду не з'явилася в судове засідання, третейський розгляд проводиться у її відсутність.
Стаття 8. Процесуальні права сторін
1. Всі учасники третейського розгляду є рівними перед законом і Третейським судом; до сторін повинно бути рівне ставлення і кожній стороні повинні бути надані всі можливості для викладення своєї позиції.
2. Сторони мають право обирати чи призначати третейського суддю та Третейський суд відповідно до положень цього Регламенту, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в засіданнях Третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати усні і письмові пояснення Третейському суду, викладати свої доводи і заперечення з усіх питань, що виникають у ході третейського розгляду, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників третейського розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до цього Регламенту та законодавства України про третейські суди.
3. До прийняття рішення Третейським судом позивач має право змінити, доповнити або уточнити свої позовні вимоги, а відповідач подати відзив на позовну заяву, якщо тільки Третейський суд не визнає недоцільним такі зміни чи доповнення з урахуванням затримки вирішення спору.
Вищезгадане в рівній мірі застосовується відносно права сторони заявити вимоги про залік або подати зустрічний позов.
4. Сторони зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів іншої сторони.
5. Треті особи не користуються правом оскарження рішення Третейського суду.
Стаття 9. Порядок надання документів сторонами. Обмін документами
1. Усі документи, письмові матеріали та докази учасниками третейського розгляду направляються поштою або подаються до Третейського суду за місцем його знаходження.
Усі документи, письмові матеріали тощо направляються учасникам третейського розгляду поштою за вказаною ними адресою.
Учасники третейського розгляду можуть подати до Третейського суду заяву про зміну адреси для направлення їм третейським судом документів, письмових матеріалів тощо.
2. Всі документи, письмові матеріали та докази учасниками третейського розгляду направляються або подаються до Третейського суду разом з їх копіями для кожного учасника третейського розгляду.
Сторонам повинні бути передані також наявні висновки експертів або інші документи і докази у справі.
3. Передача документів, письмових матеріалів та доказів учасниками третейського розгляду один одному здійснюється ними самостійно, при цьому Третейському суду надаються докази такої передачі.
Позовна заява, зміни, доповнення та уточнення до неї, відзив на позовну заяву, зміни, доповнення та уточнення до нього направляються поштою тільки рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або кур'єрською поштовою службою з тими ж вимогами, що і направлення поштою, або вручаються повноважному представникові учасника третейського розгляду або особисто учаснику третейського розгляду під розписку.
Стаття 10. Направлення документів Апаратом Третейського суду
1. Своєчасне направлення сторонам усіх документів Третейського суду у справі забезпечується Апаратом Третейського суду.
Апарат Третейського суду здійснює листування у справі і направляє документи учасникам третейського розгляду, за вказаними ними адресами або за адресами вказаними у третейській угоді.
2. Всі письмові процесуальні документи (рішення, ухвали) направляються учасникам третейського розгляду тільки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єрською поштовою службою, або вручаються повноважному представникові учасника третейського розгляду або особисто учаснику третейського розгляду під розписку.
Всі інші документи, повідомлення, письмові матеріали і докази Апаратом Третейського суду можуть надсилатися звичайним листом, по телефаксу, телеграфу, за номерами, які вказані учасниками третейського розгляду або які вказані в третейській угоді.
Стаття 11. Вручення документів
1. Документи, повідомлення, письмові матеріали і докази направляються Апаратом Третейського суду, учасниками третейського розгляду за адресою, яка ними вказана або адресою, яка вказана в третейській угоді, у спосіб, що вказаний цим Регламентом для відповідних документів, повідомлень, письмових матеріалів та доказів, та вважається, що документи, повідомлення, письмові матеріали і докази отримані в день їх доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено належним чином іншу сторону або Третейський суд.
Стаття 12. Конфіденційність
1. Голова Третейського суду, його заступник, Апарат Третейського суду, секретар третейського розгляду і третейські судді не мають права розголошувати відомості та інформацію, що стали їм відомі під час третейського розгляду, без згоди сторін або їх правонаступників.
2. Забороняється без згоди сторін вимагати від Голови Третейського суду, його заступника, Апарату Третейського суду, секретаря третейського розгляду і третейських суддів надання документів, відомостей та інформації, якими вони володіють у зв'язку з третейським розглядом справи крім випадків, передбачених законами України.
РОЗДІЛ 2. ПОРУШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Стаття 13. Порушення третейського провадження у справі
1. Провадження у справі порушується письмовою ухвалою Голови Третейського суду, яка приймається у 5-денний термін з дня отримання Третейським судом належним чином оформленої позовної заяви, а у випадку його відсутності - його заступником.
2. Позовна заява вважається оформленою належним чином, якщо вона за формою і змістом відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 14, 15 цього Регламенту.
3. Датою подачі позовної заяви вважається день її отримання Третейським судом.
4. У разі, якщо сторона подає позовну заяву у зв'язку з правовідношенням, яке вже є предметом третейського розгляду між тими ж сторонами у відповідності з цим Регламентом, Голова Третейського суду на прохання будь-якої із сторін може об'єднати вимоги, що містяться у різних позовних заявах в одне провадження, якщо їх сумісний розгляд є доцільним.
Стаття 14. Форма і зміст позовної заяви
1. Позовна заява подається в Третейський суд у письмовій формі у відповідності до ст. 4 цього Регламенту.
2. У позовній заяві, що подається до Третейського суду, повинні зазначатися:
а) назва Третейського суду;
б) дата подання (складання) позовної заяви;
в) найменування, ідентифікаційний код, номер телефону, юридичні адреси сторін, які є юридичними особами, та/або прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, ідентифікаційний номер, номер телефону, місце проживання і місце роботи сторін, які є фізичними особами;
г) найменування, номер телефону, адреса для листування і юридична адреса представника позивача, якщо він є юридичною особою, або прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, номер телефону, адреса для листування, місце проживання і місце роботи представника, який є фізичною особою, у випадках, коли позов подається представником або представник може приймати участь у третейському розгляді;
д) зміст вимоги, ціна позову, якщо вимога підлягає оцінці;
є) обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, докази, що їх підтверджують, розрахунок вимог;
ж) посилання на наявність третейської угоди між сторонами та докази її укладення;
з) перелік письмових матеріалів, які додаються до позовної заяви;
і) підпис позивача або його представника з посиланням на документ (довіреність), що засвідчує повноваження представника.
3. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:
а) наявність третейської угоди;
б) обґрунтованість позовних вимог;
в) повноваження представника;
г) направлення копії позовної заяви іншій стороні (опис вкладення про відправлення цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень тощо);
д) докази сплати третейського збору.
До позовної заяви також додаються установчі документи юридичної особи або документи, що ідентифікують фізичну особу.
4. У позовній заяві сторони можуть послатися на документи або інші обставини, що вони представлять надалі.
5. Усі документи, що надаються Третейському суду в копіях, повинні бути завірені належним чином.
6. Позов може бути поданий спільно декількома позивачами або до декількох відповідачів.
Стаття 15. Ціна позову
1. Позивач зобов'язаний вказати ціну позову.
2. Ціна позову визначається:
а) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
б) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
в) у позовах про спонукання до дії або бездіяльності - на основі наявних даних про майновий інтерес позивача.
3. Ціна позову не вказується щодо позовів про укладення, зміну та розірвання договорів (контрактів). Сума третейського збору щодо таких позовів сплачується у мінімальному розмірі.
4. У позовах, що складаються з декількох позовних вимог, розмір кожної позовної вимоги повинен бути визначений окремо. Ціна позову визначається загальною сумою всіх позовних вимог.
5. Якщо позивач не визначить або неправильно визначить ціну позову, ціна позову визначається Головою Третейського суду на власний розсуд виходячи зі змісту позовної заяви при порушенні провадження у справі та вказується ним в ухвалі про порушення провадження у справі разом з пропозицією позивачу сплатити (доплатити) відповідну суму третейського збору у встановлений ним термін, але не більше 10 днів. Несплата (недоплата) позивачем суми третейського збору вчасно є підставою для залишення позовної заяви без розгляду Головою Третейського суду відповідною письмовою ухвалою.
В разі, якщо ціна позову змінюється в ході третейського розгляду справи, позивач повинен доплатити відповідну суму третейського збору або ж це пропонує йму зробити третейський суд у встановлений ним термін. Недоплата позивачем суми третейського збору вчасно є підставою для залишення позовної заяви без розгляду Головою Третейського суду відповідною письмовою ухвалою.
Стаття 16. Усунення недоліків позовної заяви
1. Якщо позовна заява подана без дотримання вимог, передбачених у статтях 14, 15 цього Регламенту, Голова Третейського суду в ухвалі про порушення провадження у справі вказує на виявлені ним недоліки та пропонує їх виправити позивачу у встановлений ним термін, але не більше 10 днів. Невиправлення позивачем недоліків позовної заяви вчасно є підставою для залишення позовної заяви без розгляду Головою Третейського суду відповідною письмовою ухвалою.
2. Питання про продовження третейського розгляду до усунення недоліків вказаних вище, вирішується Головою Третейського суду з урахуванням їх характеру.
3. За клопотанням позивача строк на усунення недоліків позовної заяви може бути продовжений Головою Третейського суду, але не більше ніж на 30 календарних днів.
Стаття 17. Вирішення питання про компетенцію Третейського суду при прийнятті позову
1. При порушенні провадження у справі Голова Третейського суду вирішує питання про наявність або відсутність компетенції у Третейського суду для розгляду конкретної справи та про наявність і дійсність третейської угоди.
2. Якщо очевидно, що компетенція Третейського суду для розгляду справи відсутня або третейська угода є недійсною, Голова Третейського суду відмовляє у порушенні провадження у справі.
3. Про відмову у порушенні провадження постановляється мотивована ухвала, яка надсилається сторонам. При цьому позивачу разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.
4. У всіх інших випадках питання про компетенцію Третейського суду вирішується складом Третейського суду, який розглядає спір.
Сторона має право заявити про відсутність у Третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті.
Стаття 18. Ухвала про порушення провадження у справі
1. В ухвалі Голови Третейського суду про порушення провадження у справі зазначаються:
а) номер справи;
б) дата постановлення ухвали;
в) ким і до кого пред'явлено позовну заяву;
г) підстави для порушення провадження у справі;
д) ціна позову та предмет позовної заяви;
є) розмір витрат Третейського суду, які не відносяться до третейського збору, суму яких позивачу необхідно сплатити на рахунок Третейського суду протягом 10 днів з моменту отримання ухвали Третейського суду;
е) пропозиція позивачу сплатити (доплатити) відповідну суму третейського збору у встановлений термін;
ж) виявлені недоліки позовної заяви та пропозиція позивачу виправити їх у встановлений термін;
2. В ухвалі порушення провадження у справі Голова Третейського суду пропонує сторонам призначити третейського суддю, який має бути обраний ними з числа осіб, які зазначені в Списку третейських суддів Третейського суду та повідомити про призначеного третейського суддю Третейський суд протягом 5 днів з дати отримання ухвали.
Разом з тим, відповідачу пропонується у 5-денний термін з дня отримання ухвали надати свій відзив на позовну заяву і докази, якими він обґрунтовуються.
Сторонам також пропонується повідомити чи не бажають вони щоб третейський розгляд справи проводився у їх відсутність.
3. Одночасно з ухвалою Третейського суду сторонам направляєються Список третейських суддів Третейського суду та вказується адреса, за якою можна додатково ознайомитися з Положенням про Третейський суд та Регламентом Третейського суду.
4. На прохання сторін або однієї зі сторін строки, встановлені ухвалою про порушення провадження у справі, можуть бути продовженими, але не більше ніж на один місяць.
Стаття 19. Наслідки невиконання позивачем вимог Третейського суду щодо сплати третейського збору та інших витрат Третейського суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі
1. Невиконання вимог щодо сплати третейського збору та інших витрат Третейського суду у порядку та розмірі, визначених в ухвалі про порушення провадження у справі, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, про що Головою Третейського суду виноситься письмова ухвала.
У разі залишення позовної заяви без розгляду позивачу разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.
2. Позивач не позбавляється права повторно звернутися до Третейського суду з позовною заявою. При цьому датою повторної подачі позовної заяви буде вважатися дата повторного звернення з позовною заявою відповідно до правил, встановлених частиною 3 ст. 15 цього Регламенту.
Стаття 20. Відзив на позовну заяву
1. Відповідач повинен надати Третейському суду відзив на позовну заяву згідно з вимогами, передбаченими ст. 16 цього Регламенту.
2. Відзив на позовну заяву повинен містити:
а) номер справи, відомості про сторін у справі та предмет позовної заяви;
б) мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство;
в) докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги;
г) докази направлення копії відзиву на позовну заяву і доданих до нього документів позивачеві (позивачам), іншим відповідачам;
д) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву на позовну заяву.
є) дату складання відзиву на позовну заяву;
е) підпис відповідача або його представника з посиланням на довіреність, що засвідчує повноваження представника.
3. До відзиву на позовну заяву, підписаного представником відповідача, додається довіреність представника відповідача.
4. Відзив на позовну заяву направляється позивачу (позивачам), іншим відповідачам та Третейському суду в строк, встановлений ухвалою Голови Третейського суду про порушення провадження у справі та відповідно до порядку встановленого цим Регламентом.
5. Якщо відповідач не подає відзив на позовну заяву відповідно до положень цього Регламенту - третейський розгляд продовжується, при цьому неподання відзиву не вважається визнанням позову.
Стаття 21. Пред'явлення зустрічного позову
1. Відповідач вправі подати зустрічний позов для розгляду Третейським судом, якщо такий позов є підвідомчим Третейському суду та може бути предметом третейського розгляду відповідно до третейської угоди.
Зустрічний позов може бути подано на будь-якій стадії третейського розгляду до прийняття рішення по справі.
2. Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов'язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватися.
3. До зустрічного позову і вимоги до заліку пред'являються ті ж самі правила, що і до первісного позову, включаючи вимоги про сплату третейського збору (ст. 14-15 цього Регламенту).
4. Якщо внаслідок невиправданої затримки відповідачем пред'явлення зустрічного позову або вимоги до заліку третейський розгляд затягується, на відповідача за рішенням Третейського суду можуть бути покладені відшкодування додаткових витрат Третейського суду і витрат іншої сторони.
5. Сторона зобов'язана надати відзив на пред'явлений до неї зустрічний позов або вимогу до заліку у порядку та строки, встановленому ст. 20 цього Регламенту після прийняття Третейським судом зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.
Стаття 22. Забезпечення позову
1. Якщо сторони не домовилися про інше, Третейський суд може за заявою будь-якої сторони розпорядитися про вжиття стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства. Третейський суд може витребувати від будь-якої сторони надати належне забезпечення позову у зв'язку з такими заходами.
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ. ВІДВОДИ
Стаття 23. Склад Третейського суду
1. Третейський розгляд справи здійснюється Третейським судом завжди у складі одного третейського судді або у випадках передбачених цим Регламентом у складі трьох третейських суддів.
Склад Третейського суду у кількості трьох третейських суддів формується в тому випадку, якщо про таке формування буде подана заява до Третейського суд однією зі сторін протягом 5-ти днів з дати отримання нею ухвали про порушення провадження у справі.
2. Кожний з призначених сторонами третейських суддів, має бути обраний ними з числа осіб, які зазначені в Списку третейських суддів Третейського суду, з урахуванням того, що призначений третейський суддя має бути прямо чи опосередковано не зацікавлений в результаті вирішення спору, а також мати визнані стороною знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору
3. При одноособовому вирішення спору третейський суддя Третейського суду повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу третейського суду.
Стаття 24. Формування складу Третейського суду
1. Формування Третейського суду у складі одного третейського судді або трьох третейських суддів, здійснюється Головою Третейського суду з числа призначених сторонами третейських суддів.
Формування складу Третейського суду має бути здійснене Головою Третейського суду не пізніше одного місяця з дати прийняття Третейським судом позовної заяви.
2. Після надходження від сторін повідомлень про призначених ними третейських суддів, Голова Третейського суду обирає серед них одного (трьох), який (які) на його думку має (мають) у більшій мірі аніж інший (інші) необхідні знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.
У разі, якщо протягом 5 днів з дати постановлення ухвали про порушення провадження у справі Третейський суд не отримає повідомлень від сторін (сторони) про призначених (призначену) ними (нею) третейських суддів (третейського суддю) Голова Третейського суду самостійно обирає зі Списку третейських суддів Третейського суду одного (трьох), який (які) на його думку має (мають) у більшій мірі аніж інший (інші) необхідні знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.
За наслідками формування Третейського суду у складі одного третейського судді або трьох третейських суддів Голова Третейського суду постановляє відповідну письмову ухвалу.
3. При формуванні складу Третейського суду необхідно враховувати, що:
а) у разі одноособового вирішення спору третейський суддя повинен мати вищу юридичну освіту;
б) у разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу Третейського суду.
4. Ухвали Голови Третейського суду та його заступника, прийняті відповідно до цієї статті Регламенту, оскарженню не підлягають.
Стаття 25. Підстави відводу чи самовідводу третейського судді
1. Відвід третейському судді може бути заявлений тільки в тому випадку, якщо існують обставини, що викликають обґрунтовані сумніви щодо неупередженості або незалежності третейського судді, зокрема:
а) якщо третейський суддя особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
б) якщо третейський суддя є родичем однієї зі сторін, що приймають участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;
в) на прохання третейського судді або за спільним рішенням сторін;
г) у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення;
д) у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов'язків третейського судді у конкретній справі;
є) у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 Закону України «Про третейські суди»;
ж) якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.
2. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.
3. У разі невиконання або неналежного виконання третейським суддею своїх обов'язків без поважних причин він несе відповідальність, передбачену законодавством України чи контрактом, укладеним згідно зі статтею 24 Закону України «Про третейські суди», крім випадків, коли дії третейських суддів містять ознаки складу правопорушень, за вчинення яких законом передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність.
Стаття 26. Обов'язок третейського судді заявити про підстави для його відводу чи самовідводу
1. Третейські судді незалежні, об'єктивні і неупереджені при виконанні своїх обов'язків.
2. Третейський суддя перед прийняттям обрання чи призначення у конкретній справі повинен письмово повідомити Голову Третейського суду про будь-які обставини, які є підставами для його відводу чи самовідводу відповідно до статті 27 цього Регламенту.
3. Третейський суддя повинен без зволікання повідомити сторони про підстави його відводу чи самовідводу, зазначені у статті 27 цього Регламенту, що виникли після початку третейського розгляду, та заявити самовідвід.
Стаття 27. Порядок відводу третейського судді
1. За наявності підстав, зазначених у статті 27 цього Регламенту, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання.
2. Сторона, яка вирішила заявити відвід третейському судді, повинна протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Регламенту, подати Голові Третейського суду мотивовану письмову заяву про відвід третейського судді з доказами направлення копії цієї заяви іншій стороні.
У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується Головою Третейського суду або його заступником залежно від причин пропуску строку.
3. Голова Третейського суду зобов'язаний надати сторонам, третейським суддям та третейському судді, щодо якого заявлено відвід, можливість прокоментувати відвід.
4. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.
5. Якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів з дня отримання копії заяви про відвід подати Голові Третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується Головою Третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заперечень сторони. Це рішення є обов'язковим для сторін.
Стаття 28. Припинення повноважень третейського судді, складу Третейського суду. Заміна третейського судді
1. Повноваження складу Третейського суду, яким вирішувався спір, припиняються після прийняття ним рішення з конкретної справи.
Повноваження складу Третейського суду поновлюються і припиняються після проведення процесуальних дій, передбачених ст.ст. 51-53 цього Регламенту.
2. Повноваження третейського судді можуть бути припинені достроково:
а) за згодою сторін;
б) у разі відводу чи самовідводу третейського судді;
в) у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо третейського судді;
г) у разі набрання законної сили судовим рішенням про визнання третейського судді обмежено дієздатним чи недієздатним;
д) у разі смерті третейського судді, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим рішенням суду, що набрало законної сили.
3. Припинення повноважень третейського судді здійснюється Головою Третейського суду, ухвала якого є остаточною і оскарженню не підлягає.
4. У разі, якщо повноваження третейського судді припинені достроково, інший третейський суддя призначається чи обирається згідно з правилами, які застосовувалися при призначенні чи обранні третейського судді, який замінюється.
Стаття 29. Повторення слухань у справі у випадку заміни третейського судді
1. Якщо в ході третейського розгляду відбулася заміна третейського судді, то знову сформований склад Третейського суду вирішує питання, з урахуванням думки сторін про те чи варто заново розглядати питання, які вже розглядалися на попередніх усних слуханнях справи, що відбулися до заміни третейського судді.
Стаття 30. Відвід і заміна експерта або перекладача
1. При наявності підстав, передбачених частиною другою статті 25 цього Регламенту, стороною може бути заявлений відвід експертові або перекладачеві в справі.
2. Питання про відвід і заміну експерта або перекладача, порушене за мотивованою письмовою заявою сторони, вирішується Третейським судом, що розглядає спір.
___________________________________________________
Сторінка 1 Сторінка 2